Мюррей Карпентер “На кофеине”

Чи полюбляєте ви каву або чай? А може любите шоколад? Вам більше до вподоби Coca-cola чи можливо Pepsi? Або можливо енергетичні напої? Знаєте, що їх поєднує? Кофеїн. Саме цю білу порошкоподібну речовину протягом багатьох років досліджував Мюррей Карпентер. І на основі своїх досліджень написав книгу «На кофеине. Полезная вредная привичка».

Мюррей Карпентер – відомий американський журналіст. Він пише про науку і побут для таких всесвітньовідомих видань як New York Times, the Boston Globe, Wired, National Geographic.

Також працює як репортер для радіо Maine Public Broadcasting Network.

Мюррей Карпентер має ступінь бакалавра з психології (Університет Колорадо) та ступінь магістра з природничих наук (Університет Монтани).

Як палкий шанувальник кави, Мюррей зацікавився такою речовиною як кофеїн, а також його впливом на наш організм і мозок. Саме тому він провів багаторічні дослідження, взяв близько 70 інтерв’ю, як у вчених, дослідників, так і у працівників всесвітньовідомих компаній, які постачають нам каву, чай, шоколад і улюблену багатьма колу. Також він побував на кофейних плантаціях, побачив як вирощують какао-боби, насолодився чайними церемоніями та відвідав дослідницькі лабораторії в США.

Під час написання своєї книги він часто консультувався з різними вченими і лікарями. Серед них були і його брати – вчений-еколог Ендрю та кардіолог Чарлі.

Книга «Caffeinated: How Our Daily Habit Helps, Hurts, and Hooks Us» вийшла друком в 2014 році в США. На наших просторах вона наявна в російському перекладі під назвою «На кофеине. Полезная вредная привичка» від видавництва «МИФ».

Отож, про що ж нам розповідає Мюррей Карпентер у своїй книзі?

Автор починає свою розповідь із знайомства із кофеїновою культурою, яка зародилася ні деінде як на батьківщині шоколаду  – в Південній Америці. А якщо бути більш точнішими, то в районі Соконуско, в Мексиці.

Ми звикли вважати шоколад сучасною розкішшю: дехто навіть називає себе «шокоманом» і потурає своїм слабкостям. Але навіть сьогоднішні найзапекліші цінителі шоколаду не люблять його так, як любили жителі Ісапи, майя та ацтеки. Ось вони дійсно були схиблені на какао.

Якщо Соконуску – це батьківщина какао, то Китай – це батьківщина чаю і традицій чаювання, адже вони сформувалися там майже 5000 років тому. Як говорить легенда, одного разу коли імператор Шень-нун кип’ятив воду для пиття, вітром принесло до неї  декілька чайних листочків. Скуштувавши такий напій, імператор звернув увагу на його стимулюючу дію, і саме це стало початком чайної культури.

“Наше життя як листя чаю – з плином часу воно розгортається і змінюється”, Се Янь Чєнь – експерт з чаю і редактор газети Beijing Youth Daily

Цікавий факт, що всі сьогоднішні види чаю, за винятком трав’яних, виготовляються із рослини одного виду Camellia sinensis. Із неї отримують і зелений, і чорний чай – відрізняються вони лише способом обробки. Зелений чай виготовляють із неферментованих чайних листочків, чорний – із ферментованих, а чай улун – із напівферментованих.

Що ж стосується кави, то тут історія цікавіша. Напевно всі чули, що каву як енергетик відкрив звичайний собі пастух в Єфіопії, коли помітив, що його кози, наївшись плодів цього чагарнику, стали більш жвавими і почали стрибати. Заінтригований, він і сам спробував ці чарівні зерна, і відчув приплив бадьорості.

Сотні років зерна кави вживали в необробленому виді, і їх смак був далеко не таким чудовим як тепер. Знадобилося близько 400 років селекції та експериментів зі способами вирощування та обробки кавових зерен, щоб зробити каву ароматним і приємним на смак напоєм.

Наразі кава – це популярний напій, різновидів приготування якого безліч: від міцної бразильської («cafezinho») та солодкої колумбійської («tinto») до ароматної італійської («espreso») та пристрасної іспанської («cortado»).

Якщо ми запитаємо себе не про те, що робить чашечка хорошої кави, а що робить чашечку кави хорошою, то відповідь буде очевидною – кофеїн.

Саме тому, далі у своїй книзі «На кофеине» Мюррей Карпентер розповідає про відкриття такої речовини як кофеїн, дослідження її впливу на наш організм і мозок, а також про те, чи викликає кофеїн залежність.

Цей препарат, який викликає залежність і практично ніким не контрольований, знаходиться повсюди – і там, де ви очікуєте його знайти (в каві, енергетичних напоях, чаї, колі та шоколаді), і там, де ви навіть не очікуєте (в газованому напої зі смаком апельсину, вітамінних таблетках чи анальгетиках).

Кава і кофеїн історично зв’язані. Речовина кофеїн була вперше виділена німецьким вченим Фрідлібом Рунге. Він екстрагував кофеїн із кави. Цей зв’язок між кавою і кофеїном важливий, адже англійське слово «кофеїн»caffeine – походить він німецького слова «кава» – Kaffee.

У процесі роботи над книгою, Карпентер спілкувався з багатьма вченими і лікарями. Серед них і Роланд Гриффітс, психофармаколог, що займається дослідженнями дії наркотиків. І як він вважає, що хоч кофеїн офіційно не визнаний наркотичною речовиною, він впливає на наш настрій, формує фізичне звикання, а відмова від його прийому може визвати абстинентний синдром, тому у певної кількості населення навіть виникає кофеїнова залежність.

Проте інші вчені, серед яких і лікар-психіатр Саллі Сетел стверджують, що люди вживають каву і кофеїн не для отримання так званого «кофеїнового удару», а в основному через другорядні причини – через смак, аромат, або ж через соціальну взаємодію. Адже ми полюбляємо насолоджуватися ароматною кавою, запашним чаєм, прохолодною колою в першу чергу саме тому, що це смачно. А вже потім замислюючись над тим, що вони можуть збадьорити і придати нам сил.

Інший наріжний камінь в питанні кофеїну стосується його кількості в таких звичних нам продуктах як кава та чай, та таких популярний напоях як Coca-cola та Pepsi. Як ми знаємо, в каві, чаї, какао знаходиться природній кофеїн, а в газовані напої, енергетики та батончики додають кофеїн у вигляді білого порошку, який може бути як природнім (екстрагованим із кавових зерен або чайного листя), так і штучно синтезованим.

Хоча кофеїн, як штучно синтезований, так і натуральний, може містити різні домішки. Вони бувають як корисними, так і шкідливими, а подекуди і незвичними. Наприклад, синтетичний кофеїн має таку дивну властивість – він може світитися.

Що ж стосовно корисності кофеїну?

Багато вчених дискутують стосовно цього питання, проте сходяться в одному: оптимальна доза кофеїну підвищує ефективність роботи м’язів, зменшує відчуття стомленості та слабкості.

Американський психолог, Харріс Ліберман, що вивчав кофеїн протягом 30 років, вважає: «Навіть в найбільш несприятливих умовах помірна доза кофеїну може підвищити когнітивні функції, в тому числі увагу, пам’ять, здатність до навчання та настрій. При цьому оптимальна доза кофеїну – 200 міліграм».

А це становить менше 3 стандартних доз кофеїну. 1 СДК – це 75 міліграм кофеїну, що приблизно відповідає 1 порції еспресо (40 мл), 340 мл чаю, 240 мл енергетичного напою Red Bull, або ж 500 мл Coca-Cola чи Pepsi. Отож з оптимальною нормою кофеїну, яка радше принесе користь, ніж шкоду, ми визначились.

Звісно ж обирати кількість кави/чаю варто індивідуально, адже комусь бажано їх пити в менших кількостях. Це стосується впливу кофеїну на наш сон. Його вплив на організм людини сильно варіюється: деякі люди можуть пити каву до пізнього вечора, і все рівно спатимуть вночі як янголятка, а інші можуть дозволити собі випити каву лише до обіду, бо інакше вночі їх мучитиме безсоння.

Команда вчених із Каліфорнії дослідила, що в тому, як впливає кофеїн на сон, одну із головних ролей відіграє хронотип людини. Тобто, типічний для даної людини характер добової активності. Як ми знаємо, в основному виділяють 2 хронотипи – «жайворонки» та «сови». Тому безсоння та підвищене серцебиття вночі від прийнятого кофеїну найчастіше трапляється в людей раннього типу – «жайворонків».

Найбільш розповсюджена і найбільш відома терапевтична дія кофеїну в якості «анальгетика» для зняття головної болі. В цьому випадку його лікарський ефект зумовлений судинозвужувальною дією – кофеїн звужує кровоносні судини в мозку, і тим самим зменшує пульсуючий біль. Саме тому ви можете помітити кофеїн у складі багатьох анальгетиків та засобів для лікування головної болі, і навіть застуди та грипу.

Ще один приємний сюрприз для любителів кави – кофеїн може запобігти виникненню депресії. До такого висновку прийшли гарвардські вчені в 2011 році. Ті люди, а в основному жінки, які випивають близько 3 чашечок кави на день, менше схильні відчувати депресію.

Інше дослідження вчених із Національного університету раку в 2012 році показало, що вживання кави впливає на тривалість життя. Три і більше чашок кави на день на 10% зменшують вірогідність виникнення ракових захворювань. А спільне дослідження японських і американських вчених показало, що оптимальне споживання кофеїну запобігає виникненню хвороб Паркінсона та Альцгеймера.

А як щодо негативного впливу кофеїну?

Як стверджував Ролан Гриффітс, надмірне і часте вживання кофеїну може викликати залежність. І хоча у великих дозах кофеїн не визиває галюцинацій, як деякі наркотики, проте може сильно вплинути на серцево-судинну систему.

Метью Ганьо, інструктор з лікувальної фізкультури, на основі свого досвіду роботи стверджує, що в деякої частини населення кофеїн може спричиняти зменшення продуктивності.

Джон Греден із Мічіганського університету досліджував влив кофеїну на тривогу. Він дійшов висновку, що великі дози кофеїну можуть спричинити тривожний стан практично у будь-якої людини.

Як висновок, бачимо, що кофеїн шкідливий у великих дозах. Проте, якщо споживати каву, чай чи колу в помірних дозах, то кофеїн матиме позитивний вплив на наш організм і роботу мозгу.

Отож, всім любителям кави та чаю, прихильникам жанру нон-фікшн та наукових досліджень, а також тим, хто піклується про здоров’я, рекомендую прочитати книгу «На кофеине».

Серед плюсів книги:

По-перше, «На кофеине» – цікава і пізнавальна книга. Вона відкриє для вас не лише суть кофеїну та те, як його добувають і де використовують, а також перенесе вас в ті місцевості, де здавна шанують ароматну каву, запашний чай та смачний шоколад.

По-друге, в книзі зібрані результати багатьох досліджень, інтерв’ю та спостережень, як відомих вчених та лікарів, так і самого Мюррея Карпентера. Його манера розповіді, яка вміщує і факти, і чудове художнє оформлення, вам неодмінно сподобається.

Єдиний мінус, на мою думку, це те що більшість досліджень проводилися з врахуванням американських реалій, смакових вподобань мешканців США та їхнього стилю життя. Тому деякі факти чи висновки трохи не підпадатимуть під українські реалії.

Але все рівно, книга варта уваги.

Загальна оцінка – 4/5.

Вам це може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *