Пол Каланіті “Коли подих стає повітрям”

Чи задавались ви коли-небудь питанням «що відчуває людина, хвора на рак»? Якщо так, то напевно знаєте, що це боротьба. Це боротьба між страхом і надією, між життям і смертю. Саме про це книга «Коли подих стає повітрям». Ця книга – це мемуари талановитого американського нейрохірурга Пола Каланіті. Ця книга – єдина річ, яку він залишив по собі, і в яку помістив часточку своєї душі.

Пол Каланіті був майстерним нейрохірургом, досліником з нейробіології та письменником-аматором.

Ще з малечку він цікавився літературою та філософією, а пізніше захопився людським мисленням, що і вплинуло на подальший вибір медичної кар’єри. Він вважав, що література – найкраща інвестиція в розвиток розуму (мислення), тоді як неврологія розкриває найтонші закони роботи мозку.

У 2013 році, за крок до омріяної наукової кар’єри, його сподівання на щасливе майбутнє змінює страшний діагноз – рак легенів 4-ї стадії. Життя наповнюється розпачем, болем, злістю і постійними питаннями «чому я?». Та Пол зібрався з силами і прийняв страх неминучої смерті. Він повернувся до операційної щоб рятувати людей, і почав писати книгу щоб залишити в історії бодай часточку себе. Пересиливши біль, він міцно тримався за життя, щоб ще хоч трохи побути в родинному колі та насолодитись чарівними моментами батьківства, колихаючи на руках свою новонароджену доньку.

Пол Каланіті помер навесні 2015 року. Дружина Пола, Люсі, та його рідні подбали про те, щоб його рукопис опублікували. І в 2016 році книга “When Breathe Becomes Air” побачила світ, стала бестселером №1 за версією The New York Times та увійшла до списку лідерів продажів на Amazon. На українському ринку книжка вийшла друком у “Книжковому Клубі. Клуб Сімейного Дозвілля”.

«Коли подих стає повітрям» – це не тільки сповідь людини, яка перебуває на смертному одрі. Це історія про дещо більше – вона наповнена любов’ю до життя і родини, лікарської справи і науки, мистецтва та літератури.

«Хоч ми, люди, й наділені вільною волею, проте насамперед ми біологічні організми, і наш мозок – звичайний орган, на який поширюються закони фізики. Література – це капітал для людського мислення, а мозок – це пристрій, який уможливлює застосування цього капіталу.»

За свого життя Пол Каланіті вивчав літературу і філософію, щоб збагнути, у чому сенс життя. А на додачу – ще й нейробіологію, щоб довідатись як працює наш мозок. Він уміло поєднав свої улюблені захоплення щоб творити дива, щоб допомагати людям, щоб рятувати життя.

І як би нам цього не хотілося, доля не завжди буває справедливою до нас, посилає нам хвороби та незгоди. Проте, також і навчає нас, що потрібно бути сильними, не здаватися і боротись. Адже навіть Дарвін та Ніцше сходилися в тому, що визначальною рисою організму є боротьба. Потрібно цінити кожен день, кожну хвилину, даровану нам долею. Цінити рідних і коханих, цінити своє життя.

«Один із способів протистояти смертельній хворобі – міцно кохати: бути вразливим, добрим, щедрим, вдячним.»

Звісно, книга «Коли подих стає повітрям» – сумна, і комусь навіть здасться трохи депресивною. Але вона зворушлива і зачіпає до кінчиків душі. Вона оповідає життєву трансформацію, своєрідний перехід від одного захоплення до іншого, від однієї ролі до іншої, від життя до смерті.

Тому, навіть якщо ви ще ніколи не читали літературу такого жанру, спробуйте. Можливо вона припаде вам до душі, а може і ні, але однозначно, що її рядки не залишать вас байдужим.

За гарно написаний текст із глибокою переданими емоціями та почуттями, ця книга заслуговує на оцінку 5/5.

Вам це може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *