Хто читав книгу «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» Аньєс Мартен-Люган, знає, що доля – це ще та тітка, яка любить кидати різноманітні виклики та випробовувати нас на міцність. А інколи – перевернути все з ніг на голову. Ось, до прикладу, як у продовженні даної книги – «Закохані в книжки не сплять на самоті».

На жаль, жодне видавництво не схотіло видавати книгу, тож 2013 року письменниця опублікувала роман власним коштом. Книга дуже швидко стала популярною серед читачів, а невдовзі була перекладена багатьма європейськими мовами.
Читачів неймовірно цікавило, що ж відбулося далі з головною героїнею, тож авторка порадувала нас продовженням. 2015 року світ побачила книга «Закохані в книги не сплять на самоті». 2017 року книга вийшла в українському перекладі у «Видавництві Старого Лева».
Ну що, поговоримо про книгу?
Як і перша книга, продовження невеличке – всього на 240 сторінок. Але так само чутливе й душевне.
Головна героїня, Діана, набравшись сил та повіривши в кохання, повертається з холодної Ірландії до себе додому, у Францію. Саме тут, в Парижі, вона продовжує працювати в своєму невеличкому літературному кафе «Щасливі люди». Поринувши з головою в роботу, вона й не помічає як доля швидко підкидає їй шанс на щасливе кохання. Вона стрічає Олів’є, який кохає її ніжно та трепетно.
Здається, життя налагоджується – справи в кав’ярні процвітають, поблизу вірний друг і коханий. Але думками Діана повертається в далеку Ірландію, до людей, що залишили слід не тільки в її душі, а й в серці. Тож вона знову кидає все та рушає назустріч невіданому. Туди, де вона не тільки знайшла друзів, а й знову відчула справжню любов.
Чим скінчиться така примха долі та чи на цей раз тривожне серце вгомониться й знайде своє щастя? Хтозна, хтозна, доля ще та жартівниця…
Ніжно, чутливо й злегка романтично – ну як завжди в жіночих романах. Не хочу нікого образити, але це таки жіночий роман – легенький і маленький, на один-два дні читання. Якраз хороший варіант, щоб порелаксувати та відволіктися від життєвих турбот.
Тут на вас не чекатимуть витончені діалоги чи запаморочливі описи стосунків, проте історія зворушить й зігріє думкою, що щастя можливе, головне його знайти. Загалом, «Закохані в книжки не сплять на самоті» – книга непогана. Однак, як і в попередній книзі, про книг тут мало згадується (хоч головна героїня й власниця літературного кафе), але багато кави та сигарет. Тож, моя оцінка 4/5.